Контакти

Соцмережі

Контакти

Оренда під час карантину

Оренда під час карантину

Автор
Illia Semenchuk
Опубліковано
19 Квітня, 2026

Постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобіганні поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) з 12 березня 2020 р. по 11 травня 2020 р. на всій території України було введено карантин та вжито певних обмежувальних заходів. Застосування таких заходів призвело до того, що майже 70% бізнесу в Україні фактично призупинили свою діяльність. Деякі перестали випускати продукцію, деякі перестали надавати певні послуги, а частина взагалі припинила свою господарську діяльність.

Що ж робити суб’єктам господарювання в ситуації, коли останні перебувають «на карантині», тобто не ведуть свою звичайну діяльність, і як виконати свої зобов’язання, що виникли на підставі договорів, укладених до набрання чинності Постановою КМУ № 211?

Для прикладу розглянемо одне з найпоширеніших питань, що стосуються виконання договорів оренди.

2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)». Зазначеним законом було доповнено деякі законодавчі акти України, зокрема щодо прав та обов’язків орендарів за договорами оренди на період дії карантину. Зокрема, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України було доповнено пунктом 14, який викладено в такій редакції:

«З моменту введення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 (з наступними змінами та доповненнями), і до його завершення у встановленому законом порядку орендар може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини шостої статті 762 цього Кодексу».

Як видно, законодавцем нібито вирішено питання орендної плати на період карантину, однак зазначена норма є бланкетною і відсилає до іншої статті Цивільного кодексу України.

У свою чергу, частиною 6 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що орендар звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним внаслідок обставин, за які він не несе відповідальності.

Тобто, зазначеною нормою статті чітко визначено, що орендар не сплачує орендну плату виключно в тому випадку, якщо майно не може використовуватися ним.

Велика Палата Верховного Суду в постанові №910/7495/16 від 08.05.2018 р. роз’яснила словосполучення «не могло бути використано» у контексті ч. 6 ст. 762 ЦК України. Судом було зазначено наступне:

«наведена норма права визначає як підставу для звільнення від зобов’язання сплатити орендну платуоб’єктивну безпосередню неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, перебувати в ньому, зберігати в приміщенні речі тощо)  внаслідок обставин, за які орендар не несе відповідальності».

Як бачимо, Закон України №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» не звільняє автоматично орендаря від орендної плати, а лише встановлює підставу, відповідно до якої може відбутися процедура звільнення від сплати за користування майном.

Разом з тим, якщо у вас склалася ситуація, за якої ваші зобов’язання підпадають під дію частини 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, то для того, щоб бути звільненим від сплати орендної плати, вам необхідно підтвердити виникнення відповідних обставин, на підставі яких орендар може бути звільнений від виконання своїх зобов’язань. Що це за обставини і як їх підтвердити, ми зараз з’ясуємо.

За загальним правилом, встановленим ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які зазвичай висуваються.

Особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадковості або непереборної сили.

Відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та неминучі обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків відповідно до законодавчих та інших нормативних актів, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, діями іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, заворушення, акти тероризму, диверсії, піратство, заворушення, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актів державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також спричинені винятковими погодними умовами та стихійними лихами, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буря, повінь, снігонагромадження, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання та зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до ст. 14 зазначеного Закону, Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб’єктів господарської діяльності, які здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Таким чином, для того, щоб підтвердити виникнення форс-мажорних обставин, особі необхідно звернутися до Торгово-промислової палати України з відповідною заявою (зразок якої можна отримати на офіційному сайті Торгово-промислової палати). До цієї заяви необхідно додати копію договору, на підставі якого виникло відповідне зобов’язання. Додати копію наказу (розпорядження) про призупинення діяльності у зв’язку із введенням КМУ карантинних заходів та неможливістю використання майна за призначенням. Також необхідно повідомити іншу сторону договору про прийняття зазначеного наказу. Копію такого повідомлення також необхідно додати до заяви. Надіслати зазначений перелік документів можна на електронну адресу: [email protected].

Окремо хочемо зазначити, що сама процедура отримання сертифіката, що засвідчує виникнення форс-мажорних обставин, є досить складною і вимагає копіткої роботи фахівців у цій сфері. Від якості написання заяви до Торгово-промислової палати України та грамотного формату подання інформації залежить результат розгляду такої заяви і, як наслідок, рішення про видачу (відмову у видачі) сертифіката, що підтверджує наявність форс-мажорних обставин.