Угода про примирення у кримінальному провадженні — це процесуальний документ, який підписують потерпілий і підозрюваний або обвинувачений, а затверджує суд вироком. Порядок її укладення встановлюють ст. 468–476 КПК: обвинувачений визнає вину й зобов’язується відшкодувати шкоду, потерпілий погоджується на конкретне покарання, і суд призначає його без повноцінного судового розгляду.
Головне обмеження стосується категорії справи. За ч. 3 ст. 469 КПК примирення допускається у провадженнях щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів і у справах приватного обвинувачення. У справах про тяжкі та особливо тяжкі злочини угода про примирення неможлива, хоч би скільки грошей пропонувала сторона.
Тому консультація починається з кваліфікації: яка стаття КК у підозрі, до якої категорії тяжкості вона належить за ст. 12 КК і чи дозволяє закон угоду у вашій справі.
У яких справах закон дозволяє примирення
Категорії, де угода можлива
- кримінальні проступки: покарання, м’якше за позбавлення волі, або позбавлення волі до двох років (ст. 12 КК);
- нетяжкі злочини: покарання до п’яти років позбавлення волі;
- справи приватного обвинувачення, перелічені у ст. 477 КПК;
- справи, пов’язані з домашнім насильством: тут угоду укладають лише за ініціативою потерпілого або його представника (ст. 469 КПК).
Якщо потерпілих від одного правопорушення кілька, угоду затверджують лише з усіма разом: домовленість з одним, коли інші проти, до вироку не приведе.
Коли угоду можна укласти і хто веде переговори
Ініціювати угоду має право потерпілий, підозрюваний або обвинувачений; слідчий, прокурор і суддя учасниками переговорів бути не можуть. Строк широкий: від повідомлення про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку (ч. 5 ст. 469 КПК), тобто підписати угоду можна і на другому місяці розслідування, і на останньому засіданні в першій інстанції. Якщо угоду уклали до завершення розслідування, прокурор надсилає її до суду разом з обвинувальним актом (ст. 474 КПК).
Що отримує обвинувачений
- узгоджене покарання: його вид і розмір визначають сторони, а суд або затверджує угоду в цьому вигляді, або відмовляє повністю;
- звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо сторони прямо вписали це в угоду (ст. 471 КПК, ст. 75 КК);
- завершення справи за кілька засідань замість року й довше судового розгляду;
- контроль над сумою: розмір відшкодування погоджується, а не визначається судом за позовом потерпілого.
Плата за це висока. Обвинувачений визнає вину, а вирок на підставі угоди оскаржується лише з підстав, перелічених у ст. 394 КПК: покарання суворіше за узгоджене, відсутність згоди на нього, невиконання судом вимог ст. 474 КПК, відсутність самого факту правопорушення. Доводити слабкість доказів в апеляції після визнання вини вже пізно, тому оцінка обвинувачення йде перед переговорами: за наявності процесуальних порушень чи підстав для перекваліфікації підписана угода перетворює сумнівне обвинувачення на готовий вирок.
Що отримує потерпілий: розрахунок замість обіцянок
Логіка потерпілого фінансова: угода дає гроші в узгоджений строк, звичайний вирок — виконавчий лист і виконавче провадження.
Додає ваги й процесуальний бік: покарання, не пов’язане з позбавленням волі, суд може призначити й без згоди потерпілого, і тоді немає ні грошей у розумний строк, ні суворого вироку. Рішення завжди за потерпілим, наше завдання — показати обидві цифри до того, як він його ухвалить.
Що має бути в тексті угоди
Зміст угоди визначає ст. 471 КПК, і пропуск будь-якого пункту є підставою для відмови в затвердженні:
Обов'язкові пункти угоди
- сторони угоди;
- формулювання підозри чи обвинувачення та кваліфікація із зазначенням статті КК;
- істотні для провадження обставини;
- розмір шкоди і строк її відшкодування або перелік дій, не пов’язаних із відшкодуванням, які обвинувачений вчинить на користь потерпілого, та строк для них;
- узгоджене покарання і згода сторін на його призначення;
- наслідки укладення, затвердження та невиконання угоди.
Закон допускає відстрочене відшкодування: угода може містити строк і порядок виплати замість грошей на руках. Для потерпілого це найслабше місце документа, тому ми наполягаємо або на повній сплаті до затвердження, або на короткому строку з розбивкою платежів.
Чому суд відмовляє в затвердженні
Підстави для відмови перелічує ч. 7 ст. 474 КПК:
- умови угоди суперечать закону, зокрема допущено неправильну кваліфікацію;
- умови не відповідають інтересам суспільства;
- умови порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
- є обґрунтовані підстави вважати, що угода не була добровільною, або сторони не примирилися;
- очевидна неможливість виконання обвинуваченим узятих зобов’язань;
- відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Перед затвердженням суддя з’ясовує в обвинуваченого, чи розуміє він наслідки і чи не примушували його до угоди, та перевіряє, чи здатний він виконати обіцяне. Домовленість, записана нашвидкуруч, спотикається саме на цих пунктах.
Що буде, якщо угоду не виконати
Коли після вироку обвинувачений не платить у погоджений строк, потерпілий або прокурор звертається до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку (ст. 476 КПК). Вирок скасовують, провадження відновлюється в загальному порядку, а умисне невиконання угоди є окремим злочином за ст. 389-1 КК. Гарантія робоча, але коштує місяців очікування, тому сплата до затвердження вигідніша за обіцянки на майбутнє.
Приклад із практики
У 2025 році до нас звернувся власник СТО: працівник забрав з каси 90 000 грн, справу відкрили за ч. 1 ст. 191 КК, слідство тривало п’ятий місяць. Підозрюваний пропонував повернути 40 000 грн і «закрити питання». Ми порахували клієнтові другий сценарій: вирок, виконавчий лист і утримання із зарплати автомеханіка на роки, з ризиком не отримати нічого. Переговори вели через захисника підозрюваного, до суми додали вартість аудиту каси та витрати на адвоката. Підозрюваний позичив гроші в родичів і сплатив 108 000 грн двома платежами до засідання, після чого суд з першого разу затвердив угоду з покаранням у вигляді обмеження волі зі звільненням від відбування з випробуванням. Від першої зустрічі до вироку минуло близько двох місяців (деталі змінено).
Робота адвоката з кожного боку
З боку обвинуваченого
- Ми оцінюємо обвинувачення: які докази зібрано, чи є порушення при їх отриманні, чи можлива перекваліфікація або закриття провадження.
- Коли перспектива захисту реальна, ми показуємо це до переговорів.
- Коли вина очевидна, домагаємося мінімального покарання й суми, яку клієнт справді виплатить у строк.
З боку потерпілого
- Перше завдання — порахувати повну шкоду: пряму, лікування, втрачений заробіток, моральну шкоду, вартість експертиз.
- Занижена сума втрачається назавжди, бо після затвердження угоди додаткові вимоги з того самого правопорушення не пред’явиш.
- Далі йдуть гарантії виплати й розрахунок альтернативи.
Вартість послуг
Судового збору за угоду про примирення немає: у кримінальному провадженні він не справляється ні за подання угоди до суду, ні за апеляційну скаргу на вирок. Якщо домовитися не вдалося і потерпілий стягує шкоду цивільним позовом, Закон «Про судовий збір» звільняє від збору позивачів у справах про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням. Тож витрати зводяться до гонорару адвоката й, за потреби, до оцінки шкоди.
Питання та відповіді (Угода про примирення у кримінальному провадженні)
Чим угода про примирення відрізняється від закриття справи за примиренням?
Це різні механізми. За ст. 46 КК особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, звільняють від відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим і відшкодувала шкоду: справа закривається, судимості немає. Угода за ст. 469 КПК завершується обвинувальним вироком, тож там, де працює ст. 46 КК, вона для обвинуваченого вигідніша.
Чи залишиться судимість після угоди?
Так. Суд затверджує угоду обвинувальним вироком, тому особа вважається судимою до погашення або зняття судимості (ст. 89–91 КК). Строк залежить від призначеного покарання: після звільнення від відбування з випробуванням судимість погашається із закінченням іспитового строку.
Чи потрібна згода прокурора на угоду про примирення?
Сторонами угоди є лише потерпілий і підозрюваний або обвинувачений, тож підпис прокурора під нею не потрібен. Його роль інша: якщо угоду уклали до завершення розслідування, прокурор передає її до суду разом з обвинувальним актом і висловлює в засіданні позицію щодо затвердження.
Чи можна передумати після підписання угоди?
Так, поки суд її не затвердив. Перед ухваленням вироку суддя окремо з’ясовує в кожної сторони, чи добровільно вона уклала угоду і чи розуміє наслідки (ст. 474 КПК); заява про відмову на цій стадії означає, що провадження триває в загальному порядку.
Потерпілих кілька, домовитися вдалося не з усіма. Що робити?
Затвердити угоду суд може лише з усіма потерпілими одночасно. Коли хтось проти, шляхи два: продовжувати переговори, зазвичай через збільшення суми, або йти у звичайний розгляд, де сплачене відшкодування врахують як обставину, що пом’якшує покарання.
Звернення до адвоката щодо угоди про примирення в компанію «Сварог»
Перш ніж домовлятися, порахуйте. Ми показуємо обидва сценарії в цифрах: що сторона отримає або втратить за угодою і що дасть вирок із виконавчим провадженням. Одна й та сама угода буває рятівною для однієї сторони й провальною для іншої, і залежить це від того, хто її готував.