Що робити коли затопило квартиру?

Що робити коли затопило квартиру?

Що робити коли затопило квартиру?

Залиття квартири незалежно від обставин та причин є неприємною подією, яка потребує матеріальних та емоційних затрат. З даною ситуацією зіштовхнулося досить багато людей, однак судячи з судовою практики, не всі власники залитих квартир змогли домоглися відшкодування завданої їм шкоди.

Причинами тому є неправильний алгоритм дій чи порушення вимог законодавства самим потерпілим.

Причини затоплення  та можливі варіанти розвитку подальших дій:

  1. Залиття квартири сталося з вини сусідів, які визнають свою вину, завдані збитки та готові добровільно, в повній мірі все відшкодувати. Однак на практиці такі випадки зустрічаються досить рідко. Навіть, якщо винна сторона запевняє, що відшкодує всі завдані збитки, це не факт належного задоволення вимог потерпілої сторони та може виявитись лише зловживанням довірою останнього. Затягування часу неабияк впливає на подальший результат.
  2. Залиття квартири сталося з вини балансоутримувача (ЖЕК, ЖБК, ОСББ), що здійснює обслуговування у внутрішньо будинкових систем.
  3. Коли неможливо самостійно одразу встановити винуватця такої аварії.

 

Звісно в таких випадках все ж таки є можливість відшкодування винною стороною завданої шкоди в добровільному порядку, однак захист в судовому порядку – є найефективнішим способом захисту своїх прав та інтересі.

Незалежно від того, з чиєї вини сталося залиття, фактичні обставини події повинні бути одразу належно зафіксовані. Це можна зробити шляхом детальної фото чи відео зйомки.

Також, дуже важливим є зафіксувати факт затоплення квартири ще й документально.

Тобто, звернутися до обслуговуючої організації для усунення несправностей інженерного обладнання або конструкцій та сформування комісії для складання акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання). Для цього потрібно одразу звернутися до диспетчерської служби та додатково звернутися з письмовою заявою в довільній формі до обслуговуючої організації про складення відповідного акту про залиття квартири. Подача усіх звернень повинна бути зафіксована.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76, у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт (додаток 4 до Правил) затвердженої форми. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної у такому разі є обов’язковою. Під час складання акту будь-яка сторона спору має можливість зазначити свої заперечення.

Акт підписується усіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта потерпілою стороною або винною не впливає на його чинність, рекомендовано запросити свідків з числа сусідів, які зможуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна.

            Аналізуючи судову практику, вже на даному етапі потерпіла сторона допускає безліч помилок, які суттєво впливають на судове рішення про задоволення вимог останнього. Наприклад, склад комісії не формується, затягуються строки складання та видачі акту. Строк, протягом якого представники обслуговуючої організації повинні з’явитись для складання акта не врегульовано, а тому останні можуть посилатися на Закон України «Про звернення громадян». Така практика має місце коли винуватцем залиття є сама обслуговуюча організація, яка не зацікавлена в фіксації відповідного залиття.

В даному випадку необхідно звернутися до обслуговуючої організації із заявою в якій зазначити, що в разі, якщо обслуговуючою організацією не буде сформована комісія для складання акту про залиття, аварію … то Ви будете вимушені самостійно, спільно зі свідками з числа сусідів скласти відповідний акт.

Якщо відбулось залиття квартири, краще одразу звернутися до юриста, який правильно оформить усі документи, які будуть слугувати належними доказами у суді для підтвердження завдання шкоди потерпілій стороні.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік):прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Тобто факт залиття, характер залиття та його причини, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість) та його наслідків має бути зафіксований актом комісійного обстеження квартири, складеним за обов`язкової участі винної особи.

Наступним етапом буде визначення розміру завданої шкоди, спричиненої залиттям квартири, шляхом проведення експертного дослідження..

Звісно, такі експертизи не безкоштовні. Але на такі витрати слід іти, бо від висновків експерта залежить розмір відшкодування завданої шкоди, а у випадку виграшу справи витрати на проведення експертиз компенсує винна сторона.

Після отримання всіх висновків експертних досліджень рекомендовано звернутись до винуватця аварії з письмовою вимогою про відшкодування завданої шкоди.

У випадку відмови, відшкодування в неповному розмірі, затягування часу необхідно звернутися до з позовною заявою до суду.

Не забуваємо, що в усіх випадках залиття квартири, потерпіла сторона має право крім відшкодування завданих збитків, також і на компенсацію моральної шкоди. Розмір моральної шкоди не залежить від розміру відшкодування збитків, все вирішується судом індивідуально в кожному випадку залежно від душевних страждань та тривалості душевних страждань потерпілого, з врахуванням вимог розумності і справедливості.

Звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків та компенсацію моральної шкоди, завданих залиттям, можна протягом позовної давності, яка становить три роки. Однак чекати так довго не варто, оскільки в ході судового розгляду справи може виникнути потреба перевірити розмір збитків або причини залиття і судовому експерту буде значно важче зробити це точно.

Сподіваємося що дана стаття була для Вас корисною.