Нарешті Україна дочекалась вагомого кроку вперед в земельній реформі.
Майже тридцять років власники земельних ділянок сільськогосподарського призначення (паїв) не могли легально реалізувати своє право на продаж належних їм на праві власності ділянок, що змушувало для отримання хоч якихось коштів здавати дані ділянки в оренду за «копійки» або шукати прогалини в законодавстві для продажу, що явно зменшувало вартість ділянок.
Законодавець з однієї сторони надав змогу особам які мають бажання здійснити продаж належних їм на праві власності земельних ділянок с/г призначення, а з іншої обмежив коло осіб які можуть ставати власниками таких ділянок.
Зокрема набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть в тому числі громадяни України.
Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками у випадках передбачених законом.
Законом обмежено площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення право власності на які може набувати одна особа, зокрема до 1 січня 2024 року загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів.
Варто зазначити, що оскільки довгий час продаж паїв був заборонений, більшість людей які мали паї передали їх у довгострокову оренду. Тому особливої уваги слід приділити продажу земельних ділянок, які перебувають в оренді.
Фактично як і раніше орендар має першочергове право на викуп земельної ділянки, однак процедуру продажу при наявності зареєстрованого договору оренди законодавець дещо змінив.
Зокрема передбачено два способи здійснити продаж земельної ділянки: на аукціоні (земельних торгах) та шляхом укладення договору купівлі-продажу.
Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що Орендар (суб’єкт переважного права) сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки, а також виконує всі інші умови договору купівлі-продажу, встановлені продавцем.
За наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов’язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки нотаріусу.
Права Орендаря на переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення встановлюються шляхом отримання відомостей із Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Орендар, який бажає скористатися таким переважним правом, зобов’язаний повідомити про це нотаріуса у спосіб передбачений законом.
Не дотримання даної процедури продажу може призвести як мінімум до позову з боку Орендаря про переведення на нього прав та обов’язків покупця (отримання усіх пов’язаних з цим ризиків).
Фахівці нашої юридичної компанії мають значний практичний досвід у питаннях продажу земельних ділянок, що перебувають в оренді та можуть допомогти Вам як скласти покроковий план дій так і здійснити повний супровід відповідних угод.
Крім того ми маємо позитивний досвід у розірванні договорів оренди з Орендарями, які зловживають своїми правами.