Олександр Сич
31 жовтня 2026
3 % річних рахують як борг × 3 × дні прострочення / 365 / 100, а пеню за законною ставкою — як борг × подвійна облікова ставка НБУ × дні / 365 / 100 окремо за кожен період дії ставки. Інфляційні втрати дорівнюють боргу, помноженому на добуток місячних індексів споживчих цін Держстату за місяці прострочення, мінус сам борг.
З 28 серпня 2025 року Господарський кодекс не діє (Закон № 4196-IX), і нарахування за прострочений платіж визначає Цивільний кодекс. 3 % річних та інфляційні втрати лишилися в ч. 2 ст. 625 ЦК, і кредитор може вимагати їх, навіть якщо договір про них мовчить. Змінилася пеня: тепер її в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення грошового зобов’язання встановлює сам ЦК, а договір може передбачити менший розмір (абз. 2 ч. 3 ст. 549 ЦК). Шестимісячного обмеження пені, як у ч. 6 ст. 232 ГК, у ЦК немає.
Але якщо прострочення почалося ще за чинності ГК, Верховний Суд і в 2026 році рахує пеню за старими правилами. Що ще змінилося для договорів, ми розбирали в статті про те, що перевірити бізнесу після скасування Господарського кодексу.
Ст. 625 і 549 ЦК: розмір, давність і чи зменшить суд кожне нарахування
| Нарахування | Підстава і розмір | Позовна давність | Чи може суд зменшити | Чи можна разом з іншими |
|---|---|---|---|---|
| 3 % річних | ч. 2 ст. 625 ЦК: 3 % від простроченої суми; договір або закон можуть встановити інший розмір | 3 роки (ст. 257 ЦК); зазвичай стягують за останні три роки перед позовом | законні 3 % не зменшує, договірні понад 3 % може зменшити (ВП ВС, № 903/602/24) | так, з інфляційними і пенею |
| Інфляційні втрати | ч. 2 ст. 625 ЦК: знецінення боргу за індексом споживчих цін за весь час прострочення | 3 роки | ні (ВП ВС, № 903/602/24) | так |
| Пеня | абз. 2 ч. 3 ст. 549 ЦК (з 28.08.2025): подвійна облікова ставка НБУ за кожен день, договором можна встановити менший розмір; для підприємств і ФОП договірна пеня не більша за подвійну ставку (ст. 3 Закону № 543/96-ВР) | 1 рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК), окремо за кожен день | так (ч. 3 ст. 551 ЦК) | так; але до виконання рішення суд на вимогу позивача може продовжити нарахування лише чогось одного: процентів або пені, не обох одночасно (ч. 10 ст. 238 ГПК; ВП ВС, № 910/14524/22) |
3 % річних та інфляційні не є штрафними санкціями (п. 4.1 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14), а входять до складу грошового зобов’язання. Інфляційні відшкодовують знецінення боргу і платою за користування коштами не є, а 3 % річних — визначена законом плата за користування грошима, які мали надійти кредиторові (ВП ВС від 02.07.2025, № 903/602/24, п. 115, 159). Тому їх заявляють поряд із пенею. Стягнення боргу через суд починається з цього розрахунку: ГПК вимагає зазначити в позовній заяві ціну позову й обґрунтований розрахунок кожної суми (п. 3 ч. 3 ст. 162), а ціна позову з кількох вимог дорівнює їхній загальній сумі (п. 3 ч. 1 ст. 163).
Умовний приклад: 500 000 грн боргу і 213 днів прострочення
Припустімо, договір поставки укладено у вересні 2025 року, вже після скасування ГК. Покупець мав заплатити 500 000 грн не пізніше 30 січня 2026 року (п’ятниця) і не заплатив, а договір передбачає пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Рахуємо по 31 серпня 2026 року: станом на 5 жовтня це останній місяць, за який Держстат оприлюднив індекс споживчих цін.
- Дні прострочення: заплатити можна було до кінця 30 січня, тож прострочення триває з 31 січня по 31 серпня включно, тобто 213 днів (ст. 253, 255 ЦК).
- 3 % річних: 500 000 × 3 × 213 / 365 / 100 = 8 753,42 грн. Так само, з 365 днями в знаменнику (366 у високосному році), рахував і КЦС ВС у справі № 751/4086/24.
- Інфляційні втрати: у січні прострочення триває лише один день, а місяць, у якому прострочення не перевищує 15 днів, не враховують (ОП КГС ВС, № 910/13071/19), тож січень випадає. Індекси Держстату за лютий–серпень 2026 року (101,0; 101,7; 101,4; 100,9; 99,9; 100,3; 100,1 %) перемножують, не пропускаючи червневу дефляцію, і отримують сукупний індекс 105,41 %: 500 000 × 1,05407605 − 500 000 = 27 038,03 грн.
- Пеня: подвійна облікова ставка становила 30 % річних по 30.07.2026 і 31 % з 31.07.2026. За 181 день: 500 000 × 30 × 181 / 365 / 100 = 74 383,56 грн; за 32 дні: 500 000 × 31 × 32 / 365 / 100 = 13 589,04 грн; разом 87 972,60 грн. Договір укладено після 28.08.2025, тож шестимісячного обмеження немає.
- Ціна позову і судовий збір: 500 000 + 8 753,42 + 27 038,03 + 87 972,60 = 623 764,05 грн, на 24,75 % більше за борг. Збір за майновий позов до господарського суду становить 1,5 % ціни позову, тобто 9 356,46 грн, а за подання в електронній формі з коефіцієнтом 0,8 — 7 485,17 грн (ст. 4 Закону «Про судовий збір»; у 2026 році збір не менший за 3 328 і не більший за 1 164 800 грн).
Цей розрахунок додайте й до претензії. З 18 вересня 2026 року, коли подвійна облікова ставка зросла до 32 %, пеня на 500 000 грн додає 438,36 грн щодня. У досудовому врегулюванні господарського спору з такою цифрою легше домовитися про розстрочку або про відмову від частини пені в обмін на швидку оплату.
Розрахунок пені після 28.08.2025: що змінюють умова і дата договору
Рахуйте за договором, але для підприємств, установ, організацій і ФОП пеня за прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування (ст. 1, 3 Закону № 543/96-ВР). Цю межу Велика Палата ВС підтвердила ще 2019 року (№ 904/4156/18), а КГС ВС повторив уже після скасування ГК (№ 910/16298/24).
Якщо договір укладено з 28.08.2025, кредитор може вимагати законну пеню в розмірі подвійної облікової ставки (абз. 2 ч. 3 ст. 549 ЦК).
Якщо прострочення почалося, коли ГК ще діяв, КГС ВС застосовує його норми в тодішній редакції (ст. 5 ЦК; постанова від 26.03.2026 у справі № 910/14479/23 (910/5871/24)). Тоді пеня перестає нараховуватися через шість місяців від дня, коли треба було заплатити (ч. 6 ст. 232 ГК), якщо договір не встановив іншого строку: у тій справі договір передбачав пеню «до повного розрахунку», і обмеження суд не застосував. У липні 2026 року КГС ВС у справі про договірний штраф відхилив довід, що на час рішення ГК уже не діяв: якщо право виникло і його почали реалізовувати за старим законом, то й завершують реалізацію за тими самими нормами (№ 911/437/25).
Прямого висновку ВС для договору, укладеного до 28.08.2025, коли прострочення почалося вже після цієї дати, ми не знайшли: на користь нових правил свідчить ч. 3 ст. 5 ЦК, а на користь старих можна навести постанову № 911/437/25. Тому за старим договором ми радимо рахувати обидва варіанти й ще до претензії обговорити з адвокатом з господарських спорів, який із них заявляти.
Пеню суд може зменшити, законні 3 % та інфляційні — ні (ВП ВС, № 903/602/24). Неустойку зменшують, якщо вона значно перевищує розмір збитків і є інші обставини, що мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК). Універсального відсотка немає: Об’єднана палата КГС ВС не відступила навіть від висновку у справі, де неустойку зменшили на 99 % (№ 920/437/22). Але вона нагадала, що суд може зменшити неустойку, а не звільнити від неї боржника (№ 911/2269/22). Підстави для зменшення зазвичай доводить боржник, хоча окрема колегія КГС ВС дозволила суду зменшувати неустойку і з власної ініціативи (№ 910/16193/24). У липні 2026 року КГС ВС залишив у силі рішення, яким штраф зменшили наполовину, зокрема тому, що через воєнний стан відповідач фактично не міг працювати в аеропорту (№ 911/437/25). Тож у позові одразу поясніть, чому пеню не слід зменшувати: скільки тривало прострочення, чи платив боржник після претензії, яких втрат ви зазнали.
Подвійна облікова ставка НБУ з 13.12.2024: від 27 до 32 % річних
Пеню рахують за ставкою, що діяла в кожному періоді:
- 27 % річних — з 13.12.2024 по 23.01.2025;
- 29 % — з 24.01 по 06.03.2025;
- 31 % — з 07.03.2025 по 29.01.2026;
- 30 % — з 30.01 по 30.07.2026;
- 31 % — з 31.07 по 17.09.2026;
- 32 % — з 18.09.2026 (рішення Правління НБУ від 17.09.2026 № 313-рш), або 0,0877 % на день.
Розрахунок інфляційних втрат: індекси Держстату за 2025–2026 роки
Індекси споживчих цін до попереднього місяця перемножують за всі місяці прострочення, бо щомісяця індексують борг разом з інфляційною складовою попереднього місяця (ОП КГС ВС, № 905/21/19). Індекси Держстату, %:
- 2025: січень 101,2; лютий 100,8; березень 101,5; квітень 100,7; травень 101,3; червень 100,8; липень 99,8; серпень 99,8; вересень 100,3; жовтень 100,9; листопад 100,4; грудень 100,2. За рік — 108,0 %.
- 2026: січень 100,7; лютий 101,0; березень 101,7; квітень 101,4; травень 100,9; червень 99,9; липень 100,3; серпень 100,1. За січень–серпень — 106,1 %.
Липень і серпень 2025 року та червень 2026-го — місяці дефляції. Для самоперевірки: добуток індексів з вересня 2025 по серпень 2026 року дорівнює 108,07 %, що збігається з річною інфляцією 8,1 %, яку НБУ назвав для серпня 2026 року. Індексу за вересень станом на 5 жовтня ще немає.
Шість помилок, через які суд перерахує вашу вимогу
- Пропустили в розрахунку місяць дефляції. В умовному прикладі пропуск червня додав би 527,56 грн, яких суд не присудить (ОП КГС ВС, № 905/21/19; КЦС ВС, № 751/4086/24).
- Неправильно врахували неповний місяць прострочення. Місяць, у якому прострочення триває понад 15 днів, рахують повністю, а коротший, як січень у прикладі, пропускають. ОП КГС ВС у справі № 910/13071/19 прямо відступила від висновків, що за неповний місяць інфляційні не нараховуються взагалі (№ 910/5625/18, 924/312/18 і 916/1883/16).
- Включили в прострочення день фактичної оплати. Як роз’яснила та сама палата, він до періоду прострочення не входить.
- Відняли часткову оплату від початкового боргу. Її віднімають від уже проіндексованого боргу, а далі індексують залишок (ОП КГС ВС, № 905/21/19).
- Рахували пеню понад шість місяців, хоча прострочення почалося ще до 28.08.2025. Формулювання «за кожен день прострочення» іншого строку не встановлює: потрібне застереження на кшталт «до повного виконання зобов’язання» (ВП ВС, № 911/952/22).
- Нарахували 3 % річних на суму пені. Проценти на неустойку не нараховуються (ч. 2 ст. 550 ЦК).
Позовна давність: рік на пеню, три роки на 3 % та інфляційні
На 3 % річних та інфляційні поширюється загальна давність у три роки (ст. 257 ЦК; КГС ВС, № 916/1640/25). Невиконання грошового зобов’язання — триваюче порушення, тому їх стягують за останні три роки перед позовом (ВП ВС, № 127/15672/16-ц). Якщо ж давність не спливла станом на 2 квітня 2020 року, її продовжили на час карантину й воєнного стану, і стягувати можна без обмеження останніми трьома роками перед позовом (ВП ВС, № 903/602/24, п. 155).
Для пені давність — один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК), і її рахують окремо за кожен день прострочення (КГС ВС, № 902/959/19), а зі спливом давності за основним боргом спливає і давність за пенею (ст. 266 ЦК). Суд застосовує давність, лише якщо сторона заявила про це до ухвалення рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК).
З 30.01.2024 давність на час воєнного стану зупинялася, але Закон № 4434-IX виключив цю норму (п. 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК). За підрахунком ВС, давність була зупинена з 30.01.2024 по 03.09.2025 включно і з 04.09.2025 спливає далі (КЦС ВС, № 751/4086/24; ч. 3 ст. 263 ЦК). Якщо читати це буквально, річна давність для пені за дні паузи почала спливати 04.09.2025 і спливла на початку вересня 2026 року. Висновку ВС саме щодо пені ми не знайшли, але якщо боржник заявить про давність, на цю частину пені краще не розраховувати.
Тексти норм і постанов ВС, ставки НБУ й індекси Держстату для самоперевірки
- Цивільний кодекс, ст. 5, 253, 255, 257, 258, 263, 266, 267, 549–551, 617, 625, п. 18 Прикінцевих і перехідних положень (редакція від 05.08.2026) — zakon.rada.gov.ua; Господарський кодекс, ст. 232 (втратив чинність 28.08.2025) — zakon.rada.gov.ua; закони № 4196-IX, № 4434-IX і № 543/96-ВР
- Господарський процесуальний кодекс, ст. 162, 163, 238 — zakon.rada.gov.ua; Закон «Про судовий збір», ст. 4 — zakon.rada.gov.ua; Закон «Про Державний бюджет України на 2026 рік», ст. 7 — zakon.rada.gov.ua; Указ Президента № 596/2026; постанова Пленуму ВГСУ № 14
- НБУ: архів рішень щодо облікової ставки, рішення від 17.09.2026; Держстат, індекси споживчих цін: грудень 2025, серпень 2026
- Велика Палата ВС: № 903/602/24, № 910/14524/22, № 911/952/22, № 703/2718/16-ц, № 916/190/18; Об’єднана палата КГС ВС: № 905/21/19, № 910/13071/19, № 911/2269/22
- Касаційний господарський суд: № 910/14479/23 (910/5871/24), № 911/437/25, № 910/16298/24, № 910/16193/24, № 916/1640/25, № 902/959/19, № 910/8349/22; Касаційний цивільний суд: № 751/4086/24, № 183/7850/22
Чи зупиняють війна, договір позики або рішення суду нарахування 3 % і пені?
Боржник каже, що через війну не мав грошей. Це його звільняє?
Від 3 % річних та інфляційних не звільняє: боржник відповідає і тоді, коли виконати грошове зобов’язання не міг (ч. 1 ст. 625 ЦК), а ці суми нараховують незалежно від його вини (ВП ВС, № 703/2718/16-ц). Від пені звільняє лише доведений випадок або непереборна сила, через які сталося саме це прострочення (ч. 3 ст. 550, ст. 617 ЦК), а відсутність у боржника грошей ст. 617 ЦК прямо не вважає випадком. Війну суд може врахувати, коли вирішує, чи зменшити санкції, як у справі № 911/437/25. Виняток для 3 % та інфляційних — позика і кредит.
Контрагент заборгував за договором позики, а не поставки. Щось змінюється?
Так: на час воєнного стану і 30 днів після його припинення позичальник за договором кредиту чи позики звільняється від 3 % річних, інфляційних і неустойки (п. 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК), а воєнний стан триває: станом на 5 жовтня 2026 року його продовжено до 31.10.2026 (Указ № 596/2026). КГС ВС застосував цей пункт до поворотної фінансової допомоги, яку фізособа надала ТОВ (№ 910/8349/22), а на поставку, послуги чи повернення авансу він не поширюється (КЦС ВС, № 183/7850/22 і № 751/4086/24). Для боргу за розпискою між фізособами є окрема інструкція: як стягнути гроші з боржника.
Чи нараховуватимуться 3 % і пеня після рішення суду?
Суд може зазначити в рішенні, що проценти або пеня нараховуються до виконання рішення, а остаточну суму порахує виконавець (ч. 10 ст. 238 ГПК). Зазначити одночасно і проценти, і пеню суд не може (ВП ВС, № 910/14524/22, п. 127). Якщо спір вирішують за ГК і договір не встановив іншого строку, донарахування пені теж обмежене шістьма місяцями (там само, п. 143). Про донарахування просять у позові, а під час судового супроводу справи стежать, щоб суд вирішив це питання в резолютивній частині. Навіть якщо суд такого не зазначив, рішення не припиняє грошового зобов’язання: 3 % річних та інфляційні за час від рішення до фактичної оплати можна стягнути окремим позовом (ВП ВС, № 916/190/18).
Порахуємо позов за вашим договором, актами і платіжками
Надішліть нам договір, накладні чи акти, платіжки з частковими оплатами й листування з боржником. Ми порахуємо 3 % річних, інфляційні втрати і пеню за кожен період, перевіримо, чи діє шестимісячне обмеження і що вже забрала давність, і скажемо, з чого почати: з претензії чи одразу з позову. Претензійна робота і стягнення дебіторської заборгованості разом зі штрафними санкціями, інфляційними і 3 % річних коштують від 5 000 грн, комплексний супровід господарської справи — від 30 000 грн (ціни на вересень 2026 року).